понеділок, 14 липня 2008 р.

http://www.tehlit.ru/index.htm - ТехЛит.ру
- крупнейшая бесплатная электронная интернет библиотека для "технически умных" людей.

вперше за пять років роботи в галузі стандартизації відчув себе щасливим - тому, що чисто випадково натрапив на цей сайт.

п.с. залишаю на блозі переусім для себе - бо що запишу те завжди загублю, а тут вроді надійніше...

четвер, 3 липня 2008 р.

Полонинське літо 2008 = День молоді

Наступним пунктом нашого відпочинку було відвідання свята Полонинське літо 2008, яке відбувалося неподалік від Шешорів, у селі Верхній Ясенів Верховинського району (по спідометру приблизно 35-37 км)

"У програмі свята: запалювання полонинської ватри, виставка-продаж виробів народних майстрів, святковий концерт та гуцульські розваги."((с)zik.com.ua)

Зранку вибралися зі свого тимчасового помешкання, віддали ключі власнику, з'їздили до водоспадів і вирушили на Косів.

Їхали дуже повільно (десь 50 км/год) - тому що краєвиди не дозволяли повністю зосередитися на дорозі.
Маршрут: Шешори-Косів-Яворів-Верхній Ясенів

Гори зовсім інші ніж на Яремчанщині та Закарпатті - ніби й нижчі (але це взагалі не відчувається), але якісь більш домашні (може того, що вони ліс на них не повністю хвойний, а змішаний хвойно-листяний).

По дорозі, вже після Яворова, утворилася кавалькада з 14-15 машин, які, за моїми підозрами, теж прямували на свято. Села по дорозі до В.Ясенева були безлюдними - і це теж насторожувало (враховуючи, що це був недільний ранок). Коли ми доїхали до Верхнього Ясенева, чи то навіть ще не доїхали до села, а доїхали до грандіозного паркінгу машин по двох сторонах і так неширокої гірської дороги, то я зрозумів що свято трішки більших масштабів, ніж анонсована презентація виробів 50-60 гуцульських умільців.

Після 20-хвилинного пошуку місць для паркування ми вирушили на полонину Запідок - місце проведення Полонинського літа. Після нелегкого десятихвилинного підйому з малятами на шиях ми побачили фест і ахнули...

Навіть не знаю як описати... тисячі людей на полонині, приблизно співрозмірній горганській полонині між Хомяком та Синяком, цей живий мурашник, з мурашками різних взаємодоповнюючих спеціалізацій: продавці вишиванок та виплітанок, різьблень та витесанок, бриндзі та будзу, сиру та молока, всякої китайської фігні (!) та ненаситні покупці; виконавці автентичних гуцульських співанок, наспівів і мелодій та зачаровані слухачі; готувальники смачнющих гуцульських (і не тільки) наїдків і напитків та голодні споживачі... Очі розбігалися!


День Конституції в Шешорах

Три дні вихідних... - люблю я наше законодавство (тим більше, що цього літа у мене відпустки не буде)

Отже день перший - 28 червня, субота, День Конституції!

Пару тижнів планувалося, але, як завжди, в останній день вирішувалося.
Мало їхати нас немало (!) - але поїхало тілько шестеро (повнолітніх на двоє менше).
Погода - благодать - зранку троха хмарок (щоб в машині не жарило), вдень та увечері ні хмаринки (щоб загар гарненький був).

Маршрут: Вовчинець-Івано-Франківськ-Отинія-Коломия-Косів(недоїзд)-Шешори
Дорога гарна, правда більше 90 не гнав - машина повнюща, шестеро (навіть семеро!) людей - милувалися пейзажами.

Поворот з траси Коломия-Косів (на Шешори) здивував - там дорога почалася значно кращої якості ніж між райцентрами.

У Шешорах проїхалися майже до краю села і почали пошук садиби. Перший раз невдало (в принципі помешкання було пристойне - але хазяйка пообіцяла нам що знайдемо краще - і не помилилася). Другого разу почали з центрального торгового центру села - нам зразу ж порадили молодика, який там сидів за гальбою пива, і він провів нас до окремого будиночка (чи то навіть окремого газдівства) - показав усе, а накінець здивував ціною - 30 грн. за добу з людини!!! (перед поїздкою цікавився цінами, так кімнати в шешорських садибах починались з 60 грн/добу). А тут - окремий двоповерховий будинок, з двома спальнями на першому поверсі та кумедною спальнею на другому, подвір'я, стайня:), джерельна вода.



Поселилися, пообідали, пішли в ліс - ходили небагато, тому що натрапили на чорничник.
Повернулися з лісу, полягали спати - а увечері пішли гуляти по селу. Натрапили на дуже шикарний ресторан Аркан, майже дійшли до славетних шешорських сріблястих водоспадів, потім пішли до турбази (щоб згадати свою молодість - перший курс, зима, айсек організовував тижневий тренінг на шешорській турбазі).

Отак і минув день Конституції в Шешорах.

п.с. те шо мало бути в суботу, але було в неділю зранку...
відвідини шешорських Сріблястих водоспадів